викрутень
ви́крутень
[викрутеин']
-т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і, р. мн. -т(‘)н'іў
Орфоепічний словник української мовиви́крутень
[викрутеин']
-т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і, р. мн. -т(‘)н'іў
Орфоепічний словник української мови