викрутень
ви́крутень 1
іменник чоловічого роду
що-небудь нерівне, вигнуте
ви́крутень 2
іменник чоловічого роду, істота
про хитру людину
Орфографічний словник української мовиви́крутень 1
іменник чоловічого роду
що-небудь нерівне, вигнуте
ви́крутень 2
іменник чоловічого роду, істота
про хитру людину
Орфографічний словник української мови