вимовчати
Ви́мовчати, -чу, -чиш
гл.
1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208.
2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Словник української мови ГрінченкаВи́мовчати, -чу, -чиш
гл.
1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208.
2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Словник української мови Грінченка