воляка —
воля́ка іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
воляка —
-и, ч. Збільш. до віл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
воляка —
ВОЛЯ́КА, и, ч. Збільш. до віл¹. Добрий воляка язиком, мов серпом, траву під зуби захоплює (Ганна Барвінок); * У порівн. Переступив [Ковтун] з ноги на ногу і невдоволено сказав: – ..
Словник української мови у 20 томах
воляка —
ВОЛЯ́КА, и, ч. Збільш. до віл. Добрий воляка язиком, мов серпом, траву під зуби захоплює (Барв., Опов.., 1902, 245).
Словник української мови в 11 томах