воріття
Воріття, -тя
с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. н. п.
---------------
Воріття, -тя
с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. см. вороття.
Словник української мови Грінченка