віддирати
Віддирати, -раю, -єш
сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл.
1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк.
2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.
Словник української мови Грінченка