відкочувати
Відкочувати, -чую, -єш
сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
---------------
Відкочувати, -чую, -єш
гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи. К. Хмельн. 13.
Словник української мови Грінченка