гоготання —
гогота́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гоготання —
-я, с. Дія за знач. гоготати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гоготання —
ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гогота́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (О. Гончар); Ждан .. чув жіночий лемент, дитячий плач, крики й прокльони чоловіків, рев худоби, гоготання вогню (В.
Словник української мови у 20 томах
гоготання —
ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим...
Словник української мови в 11 томах