гуслянка

Гуслянка, -ки

ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. см. ряжанка. ЕЗ. V. 43.

Значення в інших словниках

1. гуслянка — гусля́нка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. гуслянка — -и, ж., діал. Кисляк із пареного молока.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гуслянка — гу́слянка кефір (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. гуслянка — КИСЛЯ́К (молоко, що скисло й загусло), КИ́СЛЕ МОЛОКО́, ГУСЛЯ́НКА діал.; КЕФІ́Р (напій, виготовлений з молока спиртовим і молочнокислим бродінням). — Хочете, я вам кисляку внесу, товаришу лейтенант! Холодний кисляк, з погреба... (Л.  Словник синонімів української мови
5. гуслянка — ГУСЛЯ́НКА, и, ж., діал. Кисляк з пареного молока. Засідали [газди] за мережаний стіл .. і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку (Коцюб., II, 1955, 335).  Словник української мови в 11 томах