дзюбатий
Дзюбатий, -а, -е
1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99.
2) = дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.
Словник української мови ГрінченкаДзюбатий, -а, -е
1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99.
2) = дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.
Словник української мови Грінченка