добродійка
Добродійка, -ки
ж.
1) Благодѣтельнница.
2) Сударыня. «Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. ЗОЮР. І. 304.
3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси.
4) шановна добродійко! високоповажна добродійко. Милостивая государыня! ум. добродієчка.
Словник української мови Грінченка