звечора

Звечора

нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400.

Значення в інших словниках

1. звечора — ЗВЕЧОРА – З ВЕЧОРА Звечора, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. – Я ще вчора звечора наказав Омелькові, щоб усе готово до від’їзду було (Панас Мирний); Густі хмари, що звечора вкривали небо, зникли (З.  Літературне слововживання
2. звечора — рідше ізвечора, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. || розм. Увечері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звечора — зве́чора прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. звечора — Зве́чора, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. звечора — ЗВЕ́ЧОРА, рідше ІЗВЕЧО́РА, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. — Та в мене ще звечора все готово, а запрягти — не забарюся… тілько гукнуть!...  Словник української мови в 11 томах