звірина
Звірина, -ни
ж.
1) = ii. звір. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. Грин. II. 72.
2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. Гол. III. 499.
3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Грин. III. 540. ум. звіринка.
Словник української мови Грінченка