зойкати
Зо́йкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш
гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Словник української мови ГрінченкаЗо́йкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш
гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Словник української мови Грінченка