зойкати
зо́йкати
-аю, -аєш, недок., зойкнути, -ну, -неш, док.
Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.).
|| Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.).
|| Тужливо, зі стогоном кричати; голосити.
|| Тривожно кричати, квилити (про птахів).
Великий тлумачний словник сучасної української мови