ключик
Ключик, -ка
м. ум. отъ ключ.
1) см. ключ.
2) мн. раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови ГрінченкаКлючик, -ка
м. ум. отъ ключ.
1) см. ключ.
2) мн. раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка