колесувати

Колесува́ти, -сую, -єш

гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.

Значення в інших словниках

1. колесувати — Кружляти, Плавле та колесує орел беркут. [ЗБ 9]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. колесувати — колесува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. колесувати — (на смерть) страчувати; (рухаючись) кружляти.  Словник синонімів Караванського
4. колесувати — див. карати; крутитися  Словник синонімів Вусика
5. колесувати — -ую, -уєш. 1》 недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. 2》 недок., неперех., розм. Кружляти (у 4, 6 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. колесувати — КОЛЕСУВА́ТИ¹ див. колеси́ти. КОЛЕСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. і док., кого, іст. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (І.  Словник української мови у 20 томах
7. колесувати — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. колесувати — Колесува́ти, -су́ю, -су́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. колесувати — КОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. 1. недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (Котл.  Словник української мови в 11 томах