колесувати

КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. (літаючи, їздячи, ходячи); ВИ́ТИСЯ (літаючи). Кружляють літаки вгорі, І голуби в диму кружляють (Л. Первомайський); Сонце по небі колує (І. Франко); Стрикізки кружали невтомно над водою (О. Кобилянська); Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над полтавським боєм кружеляє (А. Малишко); Тухольські молодці з криком, мов ворони, кружили довкола становища ворогів (І. Франко); Граки все кругляли побіля своїх гнізд (Л. Яновська); В небі крутились білі мартини й чайки (І. Нечуй-Левицький); У високому небі звиваються птахи (О. Гончар); В її (Тухольщини) лазуровім, чистім повітрі.. колесує орел-беркут (І. Франко); В'ється вороння З ранку до півдня (А. Малишко).

СТРА́ЧУВАТИ (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), КАРА́ТИ НА СМЕРТЬ, КАРА́ТИ НА ГО́РЛО іст., КАРА́ТИ (вказівку на смерть дає контекст); РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ (вогнепальною зброєю); ВІ́ШАТИ (на шибениці); ГІЛЬЙОТИНУВА́ТИ (на гільйотині); ЧЕТВЕРТУВА́ТИ, КОЛЕСУВА́ТИ, РОЗПИНА́ТИ (НА ХРЕСТІ́), САДИ́ТИ НА ПА́ЛЮ (у давні часи — страчувати, застосовуючи тортури); САДИ́ТИ НА ЕЛЕКТРИ́ЧНИЙ СТІЛЕ́ЦЬ (страчувати, застосовуючи електричний струм). — Док.: стра́тити, скара́ти на смерть (покара́ти на смерть), скара́ти на го́рло (покара́ти на го́рло), скара́ти (покара́ти), розстріля́ти, пові́сити, пові́шати (всіх або багатьох) гільйотинува́ти, четвертува́ти, колесувати, розіп'я́ти на хресті́, посади́ти на па́лю, посади́ти на електри́чний стіле́ць. Гітлерівці на майдані страчували героїв підпілля (Ю. Яновський); І скарали (слуги юнака): покотилась Голова його відтята (В. Самійленко); (Настя (витягає ніж з-за пояса):) Пошли мені, Боже, силу цим ножем покарати моїх проклятих ворогів (І. Нечуй-Левицький); — Вчора в трибуналі Івашка розстріляли. За що? За якийсь там золотий портсигар! (О. Довженко); — А якщо зробите не так — Повішаю усіх неначе тих собак (Л. Глібов); Не легше було і товаришам Гонти: і їх четвертували по городах і містечках, а їх голови, руки і ноги розвішували на перехрестях (О. Стороженко); Відьом же тут колесували І всіх шептух і ворожок (І. Котляревський); Як розпинать його вели, Ти на розпутії стояла З малими дітьми (Т. Шевченко); — Стривай, пане, — сказав Хліб. — Не віддавай на ганебну смерть, як пса. Не стріляй.. Звели посадити мене на палю, дай вмерти достойно лицарською смертю (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. колесувати — Кружляти, Плавле та колесує орел беркут. [ЗБ 9]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. колесувати — колесува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. колесувати — (на смерть) страчувати; (рухаючись) кружляти.  Словник синонімів Караванського
4. колесувати — див. карати; крутитися  Словник синонімів Вусика
5. колесувати — -ую, -уєш. 1》 недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. 2》 недок., неперех., розм. Кружляти (у 4, 6 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. колесувати — КОЛЕСУВА́ТИ¹ див. колеси́ти. КОЛЕСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. і док., кого, іст. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (І.  Словник української мови у 20 томах
7. колесувати — Колесува́ти, -су́ю, -су́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. колесувати — КОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. 1. недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (Котл.  Словник української мови в 11 томах
9. колесувати — Колесува́ти, -сую, -єш гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка