колесувати —
Кружляти, Плавле та колесує орел беркут. [ЗБ 9]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
колесувати —
колесува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
колесувати —
див. карати; крутитися
Словник синонімів Вусика
колесувати —
-ую, -уєш. 1》 недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. 2》 недок., неперех., розм. Кружляти (у 4, 6 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
колесувати —
КОЛЕСУВА́ТИ¹ див. колеси́ти. КОЛЕСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. і док., кого, іст. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (І.
Словник української мови у 20 томах
колесувати —
Колесува́ти, -су́ю, -су́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
колесувати —
КОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. 1. недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (Котл.
Словник української мови в 11 томах
колесувати —
Колесува́ти, -сую, -єш гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка