колесувати
КОЛЕСУВА́ТИ¹ див. колеси́ти.
КОЛЕСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. і док., кого, іст.
Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться.
Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (І. Котляревський);
[Филимон (один):] А як гроші однімуть?.. Еге... Чорта лисого знайдуть, заховані добре, не віддам, хоч би колесували (І. Карпенко-Карий);
[Хмельницький:] Згадайте гетьмана Остряницю, обозного Сурмила .. Це їх і козаків, славних запорожців, на площі у Варшаві колесували і з живих жили тягли (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)