коштувати
Коштува́ти, -ту́ю, -єш
гл.
1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у.
2) = куштувати.
Словник української мови ГрінченкаКоштува́ти, -ту́ю, -єш
гл.
1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у.
2) = куштувати.
Словник української мови Грінченка