Словник української мови Грінченка

кінчастий

Кінча́стий, -а, -е

= кінчатий.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. кінчастий — кінча́стий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. кінчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що гострокінцевий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінчастий — КІНЧА́СТИЙ, а, е. Те саме, що гострокінце́вий. Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури високого будинку з кінчастими вежами (І. Франко); Перед моєю душею виринула легко зігнута стать старого тирана, його чигаючий взір, кінчаста борода (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. кінчастий — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І.  Словник синонімів української мови
  5. кінчастий — Кінча́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кінчастий — КІНЧА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гострокінце́вий. Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури високого будинку з кінчастими вежами (Фр., VII, 1951, 351).  Словник української мови в 11 томах