кінчастий
ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Гончаренко); Вас оточують казково прекрасні гострокінцеві вежі соборів (з журналу); Татари були озброєні гостроконечними мечами (А. Хижняк); Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури будинку з кінчастими вежами (І. Франко). — Пор. 1. шпиля́стий.
Словник синонімів української мови