мерва
Мерва, -ви
ж.
1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659.
2) Дрянь, негодное.
3) мн. = морва.
Словник української мови ГрінченкаМерва, -ви
ж.
1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659.
2) Дрянь, негодное.
3) мн. = морва.
Словник української мови Грінченка