молодчик
Моло́дчик, -ка
м. ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Словник української мови ГрінченкаМоло́дчик, -ка
м. ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Словник української мови Грінченка