мріти
Мріти, мрію, -єш
гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. н. п. Діти мріли в сутінку. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка