мріти
мрі́ти
I мріє; мин. ч. мрів, мріла, мріло; недок.
1》 Ледве виднітися; бовваніти (у 1 знач.).
|| Ледве світитися.
|| Мерехтіти (у 1 знач.).
2》 безос., рідко. Те саме, що світати.
II мрію, мрієш, недок., розм.
Те саме, що мріяти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови