мізкування —
мізкува́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
мізкування —
-я, с., розм. Дія за знач. мізкувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мізкування —
МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування – вибачайте (М.
Словник української мови у 20 томах
мізкування —
МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування — вибачайте (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах