Словник української мови Грінченка

оброслий

Оброслий, -а, -е

Обросшій.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оброслий — обро́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. оброслий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  4. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М.  Словник української мови у 20 томах