оброслий

обро́слий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости.

Значення в інших словниках

1. оброслий — обро́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
3. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М.  Словник української мови у 20 томах
4. оброслий — Оброслий, -а, -е Обросшій.  Словник української мови Грінченка