панюга
Панюга, -ги
м. ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Словник української мови ГрінченкаПанюга, -ги
м. ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Словник української мови Грінченка