планета
Плане́та, -ти
ж.
1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. Ком. І. 24.
2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить.
3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає! Пирят. у.
Словник української мови Грінченка