планетник —
плане́тник іменник чоловічого роду, істота астроном рідко
Орфографічний словник української мови
планетник —
-а, ч., заст. 1》 Астроном. 2》 Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог.
Великий тлумачний словник сучасної мови
планетник —
ПЛАНЕ́ТНИК, а, ч., заст. 1. Астроном. 2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог. Іван .. кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких (М.
Словник української мови у 20 томах
планетник —
АСТРО́ЛОГ (той, хто вгадує майбутнє за розташуванням і рухом небесних тіл), ПЛАНЕ́ТНИК заст. Казали, що він складає гороскопи краще за всіх європейських астрологів (З. Тулуб); — Буде планетником, що знатиме не тільки те, що було, що є, а й що буде (П. Колесник).
Словник синонімів української мови
планетник —
ПЛАНЕ́ТНИК, а, ч., заст. 1. Астроном. 2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог. Іван.. кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, пла-нетників всяких (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах