планиця

Плани́ця, -ці

ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.

Значення в інших словниках

1. планиця — плани́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. планиця — -і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
4. планиця — ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі).  Словник синонімів української мови
5. планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Сміл., Пов. і опов., 1949, 16).  Словник української мови в 11 томах