поворкувати
Поворкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
Словник української мови ГрінченкаПоворкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
Словник української мови Грінченка