Значення в інших словниках
-
поворкувати —
-ую, -уєш, док. 1》 Воркувати якийсь час. 2》 перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поворкувати —
ПОВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Воркувати якийсь час. 2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм... (Т. Шевченко); А їй так хотілося поворкувати з коханим, що поїхав у Париж (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
поворкувати —
ПОВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Воркувати якийсь час. 2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… (Шевч., І, 1963, 87).
Словник української мови в 11 томах
-
поворкувати —
Поворкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
Словник української мови Грінченка