поворкувати
ПОВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Воркувати якийсь час.
2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час.
Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… (Шевч., І, 1963, 87).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Воркувати якийсь час.
2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час.
Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… (Шевч., І, 1963, 87).
Словник української мови (СУМ-11)