позаду —
поза́ду 1 прислівник незмінювана словникова одиниця поза́ду 2 прийменник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
позаду —
I присл. 1》 Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. || Услід за ким-, чим-небудь; прот. попереду. || За спиною в кого-небудь. || На одному з кінців чого-небудь (на противагу тому, що попереду). 2》 У минулому. II прийм. з род.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позаду —
ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку (Марко Вовчок); Аж вийшовши з балки..
Словник української мови у 20 томах
позаду —
залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого. Випереджати, перевершувати кого-небудь у досягненні чогось. Поет (Т.
Фразеологічний словник української мови
позаду —
ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О.
Словник синонімів української мови
позаду —
Поза́ду, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
позаду —
ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку. (Вовчок, І, 1955, 118); Аж вийшовши з балки..
Словник української мови в 11 томах