позаду

поза́ду

I присл.

1》 Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось.

|| Услід за ким-, чим-небудь; прот. попереду.

|| За спиною в кого-небудь.

|| На одному з кінців чого-небудь (на противагу тому, що попереду).

2》 У минулому.

II прийм. з род. в.

Уживається при вказуванні на предмет, особу, на певній відстані від яких відбувається дія.

Значення в інших словниках

1. позаду — поза́ду 1 прислівник незмінювана словникова одиниця поза́ду 2 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. позаду — ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку (Марко Вовчок); Аж вийшовши з балки..  Словник української мови у 20 томах
3. позаду — залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого. Випереджати, перевершувати кого-небудь у досягненні чогось. Поет (Т.  Фразеологічний словник української мови
4. позаду — ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О.  Словник синонімів української мови
5. позаду — Поза́ду, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. позаду — ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку. (Вовчок, І, 1955, 118); Аж вийшовши з балки..  Словник української мови в 11 томах
7. позаду — Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.  Словник української мови Грінченка