позаду

ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О. Гончар); А молода Марусенька позатиллю йде (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. позаду — поза́ду 1 прислівник незмінювана словникова одиниця поза́ду 2 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. позаду — I присл. 1》 Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. || Услід за ким-, чим-небудь; прот. попереду. || За спиною в кого-небудь. || На одному з кінців чого-небудь (на противагу тому, що попереду). 2》 У минулому. II прийм. з род.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаду — ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку (Марко Вовчок); Аж вийшовши з балки..  Словник української мови у 20 томах
4. позаду — залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого. Випереджати, перевершувати кого-небудь у досягненні чогось. Поет (Т.  Фразеологічний словник української мови
5. позаду — Поза́ду, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. позаду — ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку. (Вовчок, І, 1955, 118); Аж вийшовши з балки..  Словник української мови в 11 томах
7. позаду — Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.  Словник української мови Грінченка