Словник української мови Грінченка

попертися

Попертися, -пруся, -прешся

гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. попертися — попе́ртися дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
  2. попертися — попруся, попрешся, док., фам. 1》 Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. || Піти куди не слід або коли не слід. || Пройти куди-небудь нахабно. 2》 Штовхаючи кого-, що-небудь, напружити силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (Фр.  Словник української мови в 11 томах