Орфографічний словник української мови

попертися

попе́ртися

дієслово доконаного виду

фам.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попертися — попруся, попрешся, док., фам. 1》 Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. || Піти куди не слід або коли не слід. || Пройти куди-небудь нахабно. 2》 Штовхаючи кого-, що-небудь, напружити силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  4. попертися — Попертися, -пруся, -прешся гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.  Словник української мови Грінченка