Значення в інших словниках
-
поперти —
Попе́рти: — підтримати [46-1;46-2] — підтримати; посунути наперед [IX]
Словник з творів Івана Франка
-
поперти —
Попе́рти, попира́ти. Підтримати. По ядренній бесіді п. Малика порішено одноголосно попирати лише кандидатуру п. Спинула, а поборювати всяку иньшу (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
поперти —
попру, попреш, док., фам. 1》 неперех. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. || перен. Почати масово вступати до якої-небудь організації, об'єднання і т. ін. (про багатьох). || Швидко й буйно почати рости (про рослини).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поперти —
ПОПЕ́РТИ, попру́, попре́ш, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Як же почула скотина кров, як заревуть, .. декотрі, позадиравши хвости, чкурнули в степ, а другі так і поперли на людей (О.
Словник української мови у 20 томах
-
поперти —
II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
поперти —
ПОПЕ́РТИ, попру́, попре́ш, док., фам. 1. неперех. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Як же почула скотина кров, як заревуть,.. декотрі, позадиравши хвости, чкурнули в степ, а другі так і поперли на людей (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
поперти —
Попе́рти, -пру, -реш гл. 1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів. Стор. МПр. 122. 2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув. Драг. 192. 3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер. О. 1861. IV. 62.
Словник української мови Грінченка