попертися

попе́ртися

попруся, попрешся, док., фам.

1》 Рушити нестримно в якому-небудь напрямку.

|| Піти куди не слід або коли не слід.

|| Пройти куди-небудь нахабно.

2》 Штовхаючи кого-, що-небудь, напружити силу.

Значення в інших словниках

1. попертися — попе́ртися дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (І.  Словник української мови у 20 томах
3. попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (Фр.  Словник української мови в 11 томах
4. попертися — Попертися, -пруся, -прешся гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.  Словник української мови Грінченка