пороти
Поро́ти, -рю́, -реш
гл.
1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день.
2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55.
3) — пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454.
4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Словник української мови Грінченка