пороти

(-рю, -реш) недок., кого; крим., мол. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 463; ПСУМС, 56; ЯБМ, 2, 213.

Значення в інших словниках

1. пороти — поро́ти 1 дієслово недоконаного виду розшивати, розривати шви; розрізати чимсь гострим що-небудь поро́ти 2 дієслово недоконаного виду бити різками, сікти, шмагати кого-небудь; лити — про рясний дощ розм.  Орфографічний словник української мови
2. пороти — (шов) розпорювати, розривати, розшивати; ЖМ. розрізувати, розтинати; (різками) сікти, шмагати, списувати спини.  Словник синонімів Караванського
3. пороти — див. бити  Словник синонімів Вусика
4. пороти — I порю, пореш, недок., перех. 1》 Розшивати, розривати шви. 2》 розм. Розрізати чимсь гострим що-небудь. || Робити розріз на тілі; розтинати. II порю, пореш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Бити різками, сікти, шмагати кого-небудь. 2》 неперех. Лити (про рясний дощ).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пороти — (бити) див. колошматити  Словник чужослів Павло Штепа
6. пороти — ПОРО́ТИ¹, порю́, по́реш, недок., що. 1. Розшивати, розривати шви. Шиє, поре – ниткам горе! (приказка); – Сідай, їж, дочко, а потім будеш пороти старе плаття, .. треба перешити (А. Хижняк). 2. розм. Розрізати чимсь гострим що-небудь. Почався трус ..  Словник української мови у 20 томах
7. пороти — поро́ти вул. падати обличчям донизу (м, ср, ст): А ферняком то я поров по сходах (Нижанківський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. пороти — Дівчата шиють, а мама поруть і кленуть. Коли діти роблять, а батьки мусять поправляти.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. пороти — не ши́ти не поро́ти. Не мати життєвого досвіду. — Так слухай, небого, ви ще молоді та дурні, вам у голові ще треньки-бреньки. Бо ви ще не шили не пороли .. А я вже з усякої печі хліба пробував!.. (І. Чендей). поро́ти гаря́чку.  Фразеологічний словник української мови
10. пороти — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
11. пороти — Поро́ти, порю́, по́реш, по́рють; поро́в, поро́ла; по́рений і по́ротий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. пороти — ПОРО́ТИ¹, порю́, по́реш, недок., перех. 1. Розшивати, розривати шви. Шиє, поре — ниткам горе! (Укр.. присл.., 1955, 241); — Сідай, їж, дочко, а потім будеш пороти старе плаття,.. треба перешити (Хижняк, Тамара, 1959, 45). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах
13. пороти — Поро́ти, -рю́, -реш гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55. 3) — пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.  Словник української мови Грінченка