Словник української мови Грінченка

почубити

Почубити, -блю, -биш

гл. Выдрать за волосы.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. почубити — почу́бити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. почубити — див. побити  Словник синонімів Вусика
  3. почубити — -блю, -биш; мн. почублять; док., перех., розм. Посмикати за волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., кого, розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  5. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., перех., розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Мирний, V, 1955, 252).  Словник української мови в 11 томах