почубити

почу́бити

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. почубити — див. побити  Словник синонімів Вусика
2. почубити — -блю, -биш; мн. почублять; док., перех., розм. Посмикати за волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., кого, розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., перех., розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Мирний, V, 1955, 252).  Словник української мови в 11 томах
5. почубити — Почубити, -блю, -биш гл. Выдрать за волосы.  Словник української мови Грінченка