Великий тлумачний словник сучасної мови

почубити

почу́бити

-блю, -биш; мн. почублять; док., перех., розм.

Посмикати за волосся.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почубити — почу́бити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. почубити — див. побити  Словник синонімів Вусика
  3. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., кого, розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., перех., розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Мирний, V, 1955, 252).  Словник української мови в 11 томах
  5. почубити — Почубити, -блю, -биш гл. Выдрать за волосы.  Словник української мови Грінченка