припускати
Припускати, -ка́ю, -єш
сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл.
1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови.
2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу.
3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Словник української мови Грінченка